бойовик

[bojoʋɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Учасник збройного формування, який бере безпосередню участь у бойових діях; воїн, солдат (особисто в контексті нерегулярних або добровольчих загонів).

  2. (Соціологія) –

    Представник радикальної, агресивно налаштованої групи, що застосовує насильство для досягнення політичних, ідеологічних чи релігійних цілей; активіст-насильник.

  3. (Мистецтво) –

    Жанр художнього твору (фільму, книги, комп’ютерної гри), сюжет якого побудовано навколо активної, динамічної боротьби, переважно з використанням зброї та бойових мистецтв.

  4. (Психологія) –

    (Розм.) Енергійна, ділова, ініціативна людина, яка швидко та рішуче діє.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бойовики, р. бойовика, д. бойовикові, з. бойовик, о. бойовиком, м. бойовикові, к. бойовику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів