бойовик

1. Учасник збройного формування, який бере безпосередню участь у бойових діях; воїн, солдат (особисто в контексті нерегулярних або добровольчих загонів).

2. Представник радикальної, агресивно налаштованої групи, що застосовує насильство для досягнення політичних, ідеологічних чи релігійних цілей; активіст-насильник.

3. Жанр художнього твору (фільму, книги, комп’ютерної гри), сюжет якого побудовано навколо активної, динамічної боротьби, переважно з використанням зброї та бойових мистецтв.

4. (Розм.) Енергійна, ділова, ініціативна людина, яка швидко та рішуче діє.

Приклади вживання слова

бойовик

Приклад 1:
I не тiльки душа: вона вiдчуває, що спiває й її тiло, i нарештi все спiває — i клуня, i ясла, i небо, i весь безмежний всесвiт, що вiн їй зараз такий загадковий i такий цiкавий, як фантастичний «бойовик» з кiна. Тодi з її грудей з надзвичайною силою рветься молоко.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”