боєць

[bojɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Військовослужбовець, солдат, учасник бойових дій; той, хто безпосередньо веде бій.

  2. (Історія) –

    Учасник збройної боротьби, член військового формування (часто у сполученнях: боєць Армії УНР, боєць УПА, боєць опору).

  3. (Спорт) –

    Спортсмен, який займається бойовими видами спорту (бокс, боротьба, дзюдо тощо).

  4. (Література) –

    Переносно: активний, рішучий прихильник або учасник якоїсь справи, ідеї; борець.

  5. (Історія) –

    Заст. У давньоруському війську — воїн, ратник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боєць, р. бійця, д. бійцеві, з. бійця, о. бійцем, м. бійцеві, к. бійцю

Синоніми & Антоніми

Більше записів