Значення
- (Історія) –
Військовослужбовець, солдат, учасник бойових дій; той, хто безпосередньо веде бій.
- (Історія) –
Учасник збройної боротьби, член військового формування (часто у сполученнях: боєць Армії УНР, боєць УПА, боєць опору).
- (Спорт) –
Спортсмен, який займається бойовими видами спорту (бокс, боротьба, дзюдо тощо).
- (Література) –
Переносно: активний, рішучий прихильник або учасник якоїсь справи, ідеї; борець.
- (Історія) –
Заст. У давньоруському війську — воїн, ратник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. боєць, р. бійця, д. бійцеві, з. бійця, о. бійцем, м. бійцеві, к. бійцю