боєголовка

[bojɛɦoloʋkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Боєголовка — головна частина ракети, снаряда або іншого засобу ураження, що містить заряд (вибуховий, ядерний, хімічний, бактеріологічний тощо) та пристрої для підриву; призначена для безпосереднього ураження цілі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боєголовка, р. боєголовки, д. боєголовці, з. боєголовку, о. боєголовкою, м. боєголовці, к. боєголовко

Більше записів