боярство

[bojɑrstʋo] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Стан, звання боярина; привілейована верства феодалів у Київській Русі, Молдовському та Волоському князівствах, а також у Великому князівстві Литовському та Московській державі до початку XVIII століття.

  2. (Історія) –

    Сукупність бояр як вищого аристократичного прошарку в зазначених державах; бояри в цілому.

  3. (Соціологія) –

    Перен. Заможна, привілейована верства населення; вища знать.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боярство, р. боярства, д. боярству, з. боярство, о. боярством, м. боярстві, к. боярство

Більше записів