боягузтво

[bojɑɦuztʋo] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість або якість характеру, що виражається у відсутності мужності, рішучості, схильності до страху перед небезпекою, труднощами; боязкість, полохливість, малодушність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боягузтво, р. боягузтва, д. боягузтву, з. боягузтво, о. боягузтвом, м. боягузтві, к. боягузтво

Більше записів