ботя

[botjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Розмовне зменшувально-пестливе прізвисько або звертання до хлопчика, рідше — до чоловіка, що вказує на простодушність, незграбність або викликає співчуття (напр., “Ну що ти, ботя, розлив?”).

  2. (Лінгвістика) –

    Розмовне позначення незграбної, неспортивної, фізично слабкої людини (переважно чоловічої статі).

  3. (Інформаційні технології) –

    У жаргоні (особливо ігровому та інтернет-спільнотах) — новачок, недосвідчений, слабкий гравець (синонім до “нуб”, “чайник”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ботя, р. ботяти, д. ботяті, з. ботя, о. ботям, м. ботяті, к. ботя

Більше записів