боцюн

[bot͡sjun] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Великий, товстий, незграбний чоловік; грубіян, неотесана людина.

  2. (Лінгвістика) –

    Товстий, огрядний хлопець, часто про дитину (зазвичай з відтінком несхвалення або жартівливо).

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. Про велику, товсту річ, предмет (наприклад, про великий камінь, колоду тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боцюн, р. боцюна, д. боцюнові, з. боцюна, о. боцюном, м. боцюні, к. боцюне

Більше записів