Словник Української Мови
Буква
1. Високе кавалерійське взуття з жорсткими халявами, що закривають коліно, яке було поширене в Європі в XVII–XVIII століттях, зроблене зі шкіри та часто має відкладний паголенок.
2. Сучасні високі чоботи, часто стилізовані під історичні зразки, що досягають середини стегна або вище, використовуються як елемент модного одягу, сценічного костюма або спецодягу.
Приклад 1:
Там, де пройшли чоботи — монументальні ботфорти модернізованого Кайяфи (Кайяфи, взутого в ботфорти! ), стає чорно… Але потім з тієї чорноти встає безсмертний дереворит замученого сучасника: «Козака несуть і коня ведуть»… Несуть люди… Несуть поляглого в нерівнім бою, тим стверджуючи його безсмертя в своїх душах… Безсмертний той, хто покладе серце за «друзі своя».
— Невідомий автор
Приклад 2:
В суботу я одягаю ботфорти, перекидаю через плече ремнi, патронташi, ягдташi й рушницi i кличу свою суку Нелi. Собака добре знає, в чому справа, i починає хвилюватись: лiзе до мого обличчя, з вдячнiстю лиже менi руки й верещить.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”