ботанік

[botɑnik] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Фахівець з ботаніки, науковець, що вивчає рослинний світ.

  2. (Психологія) –

    Розм. Людина, яка багато й наполегливо вчиться, часто з недоліками в соціальній поведінці; зануда.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ботанік, р. ботаніка, д. ботанікові, з. ботаніка, о. ботаніком, м. ботанікові, к. ботаніку

Більше записів