бос

1. Власна назва голландського художника XVII століття, відомого як Босх (справжнє ім’я — Єронім Бос); вживається переважно в мистецтвознавчому контексті.

2. Розмовне скорочення від слова “боснієць” — представник народу Боснії і Герцеговини.

3. У комп’ютерних іграх — головний, найсильніший супротивник (ворог) на рівні або в локації, перемога над яким часто є умовою для проходження далі.

Приклади вживання

Приклад 1:
А чор­но­гор­цю по­ти­ху шеп­че: – Знаю на­пе­ред: яку-не­будь лю­бос­ну нісенітни­цю. – Ска­жи їй, що й на тім світі її не за­бу­ду!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: іменник (однина) |