Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Те саме, що борвін — рослина з родини айстрових (Achillea millefolium), що має дрібні білі або рожеві квітки, зібрані у щитки, та лікарські властивості; деревій, деревій.
2. (діал.) Загальна назва для різних видів полину (Artemisia), зокрема полину гіркого.
Приклад 1:
Сила смертей, ріжучи з виском і свистом сполохане жахом повітря, ринула на голови зґвалтованих лав; пекельний борвій змішав і зім’яв ураз людську зграю, за хвилину ще огрядну й грізну, а тепера розметану і повалену в порох, — сотні молодих жизнедужих побратимів скошено рукою кревних братів, і осквернилася рідною кров’ю омита земля, і повисли в повітрі крики на пробі, і лемент, і обірваний стогін… Збилася в купу юрба і почала давить один одного; інші зривалися з узбочі у провалля, інші кидались у воду; решта посунули було навпаки, так трупи загородили й без того вузький перехід, а новий вибух з «баб» і «панянок» розкидав їх грудою навкруги; з нестяму і жаху кидали безталанні геть зброю, кидалися осліп зі скель, ринули у плин по крижаній воді і, задубівши, зразу пускалися на дно… — Tausend Teufel! [4] — покрикнув німецький проводир. — Невідомий автор