бортик

[bortɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Зменшувальна форма до слова “борт”: невисокий обмежувальний край, поручень або невелика вертикальна стінка, що оточує щось або перешкоджає падінню (наприклад, бортик балкона, бортик дитячого ліжечка, бортик ванни).

  2. (Техніка) –

    У техніці та промисловості — невеликий конструктивний елемент у вигляді ребра, обмежуючого виступу або невисокого бар’єру по краю чого-небудь (наприклад, бортик на платформі, бортик кузова вантажівки, бортик на складському стелажі).

  3. (Техніка) –

    У дорожньому будівництві — невисокий поребрик, крайовий камінь або бетонна конструкція, що відокремлює проїзну частину від тротуару, газону тощо.

  4. (Спорт) –

    У спорті (переважно у хокеї з шайбою) — невисокий загороджувальний борт навколо хокейного майданчика, що обмежує ігрове поле.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бортик, р. бортика, д. бортикові, з. бортик, о. бортиком, м. бортикові, к. бортику

Більше записів