Значення
- (Історія) –
Історичний термін для позначення бортницького промислу — старовинного способу бджільництва, що полягав у добуванні меду та воску з природних дупел дерев (бортей) або спеціально обладнаних колод у лісі.
- (Історія) –
Власна назва конкретного історичного явища — системи господарювання, організації праці та соціальних відносин, пов’язаних із бортництвом на певних територіях (наприклад, на українському Поліссі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бортникування, р. бортникування, д. бортникуванню, з. бортникування, о. бортникуванням, м. бортникуванні, к. бортникування