борсук

1. Хирий ссавець родини куницевих із видовженим тілом, короткими лапами, сірувато-бурою вовною з характерними чорно-білими поздовжніми смугами на голові, що мешкає в норах і веде присмерковий спосіб життя (Meles meles).

2. Заст. Хутро або шкіра цієї тварини.

Приклади вживання слова

борсук

Приклад 1:
З дірки-прилавка, як борсук із нори, витираючи ганчіркою носа, визирав лавочник. Він був з одним носом.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”