борона

1. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування, подрібнення ґрунту, знищення бур’янів та загортання насіння після сівби, що складається з рами з металевими, дерев’яними або пластиковими зубцями, зубчастими дисками або пружинними лапами.

2. (переносне значення) Те, що подібне за функцією або зовнішнім виглядом на борону; пристрій або предмет з численними виступами, зубцями.

3. (історичне) Засіб оборони у формі дерев’яної рами з загостреними кілками, що використовувалося в давнину проти кінноти.

Приклади вживання

Приклад 1:
Закінчується у мені село Парне Молоко Влежалі у Сіні Груші Ґелґіт Гусей на Присмерковім Озері Замаяні Ворота Святойванським Зіллям Святі у Позолітках Борона й Оборіг Зоряний Віз і Квочка Веретено і Кужіль Терлиця і Ціп Вмирає у мені Земля Гулеїв — Городище мертвих і Городище живих. Замикається Коловорот, в якому були свої Початок і Літо, ніким ніколи не внесені у Літопис.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |