боргування

[borɦuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (в історії) система господарських відносин, за якої селяни відробляли панщину на поміщицькій землі, виконуючи роботу своїм реманентом (плугом, кіньми тощо), на відміну від “тягла”, де використовувався поміщицький інвентар.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) важка, виснажлива праця; каторжна робота.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боргування, р. боргування, д. боргуванню, з. боргування, о. боргуванням, м. боргуванні, к. боргування

Більше записів