бореад

1. У давньогрецькій міфології — син бога північного вітру Борея, один з двох братів-близнюків (Калавр і Зет), які разом з аргонавтами брали участь у поході за золотим руном.

2. У зоології — вид метелика з родини сонцевиків (лат. Boloria borealis), поширений у північних та гірських регіонах Євразії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |