бордюг

[bordjuɦ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Те саме, що бордюр — невисока кам’яна, бетонна або металева конструкція, що відокремлює проїзну частину від тротуару, газону тощо.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Край, кромка, облямівка чогось; виступаюча або обмежувальна смуга.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бордюг, р. бордюга, д. бордюгові, з. бордюг, о. бордюгом, м. бордюгові, к. бордюгу

Більше записів