1. (діал.) Те саме, що бордюр — невисока кам’яна, бетонна або металева конструкція, що відокремлює проїзну частину від тротуару, газону тощо.
2. (діал.) Край, кромка, облямівка чогось; виступаюча або обмежувальна смуга.
бордюг
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |