Значення
- (Хімія) –
Хімічна сполука, сіль борної кислоти, що містить аніон BO₃³⁻ або інші форми борокислотних аніонів; застосовується у промисловості, сільському господарстві та як компонент у побутовій хімії.
- (Геологія) –
Мінерал класу боратів, природна неорганічна сполука, що кристалізується з бору, кисню та інших елементів (наприклад, кальцію, натрію, магнію); поширені приклади — улексит, керніт, бура.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. борат, р. борату, д. боратові, з. борат, о. боратом, м. бораті, к. борате