бонза

1. Релігійний титул у буддизмі: настоятель монастиря, духовний наставник, високопоставлений чернець у країнах Східної Азії (особливо в Японії).

2. Переносно, зневажливо: важлива, впливова особа, яка займає високе становище в якійсь організації чи колі (часто з відтінком самовдоволеності та консерватизму).

Приклади вживання

Приклад 1:
[604] Бонза — буддійський монах. [605] Самуїл (ХІ ст. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |