боняк

1. Історичний термін: назва одного з кочових тюркських племен (огузького походження), яке в XI столітті разом з печенігами та торками кочувало в причорноморських степах і чинило напади на Київську Русь.

2. Власна назва: ім’я половецького хана (кін. XI — поч. XII ст.), відомого за літописами та “Словом о полку Ігоревім” як активного противника руських князівств (наприклад, у битві на річці Сутень 1107 року).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |