бонне

1. (від фр. bonne — добра, слухняна) Застаріле: домашня вихователька, переважно іноземка, яка наймалася у заможних сімей для догляду та початкової освіти дітей.

2. (від фр. Bonnet) Застаріле: жіночий головний убір, капор, який носили в XIX — на початку XX століття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |