бонітет

1. (екон.) Показник якості, цінності чогось, що впливає на його вартість або ефективність; клас, сорт.

2. (ліс.) Клас продуктивності деревостану, що визначається за середньою висотою домінуючих дерев певного віку на певному ґрунті.

3. (сільське господарство) Оцінка родючості ґрунту, що виражається в балах.

4. (фін., страхування) Додаткова виплата (бонус) до основної суми страхового відшкодування або інвестиційного доходу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Крім того, необхідна додаткова інформація про гідрометеорологічні умови території, бонітет ґрунтів, урожайність сільськогосподарських культур регіону. Реалізація моделі у геоінформаційному середовищі, її повна інтеграція із просторово координованою інформацією дає змогу з досить високою точністю визначати межі земель різних категорій та їх цінність.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |