бонг

[bonɦ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій для куріння, зазвичай виготовлений зі скла, пластику або металу, що складається з ємності для води та трубки, призначений для фільтрації та охолодження диму перед його вдиханням.

  2. (Мистецтво) –

    Музичний інструмент у формі набору настроєних бамбукових трубок, поширений серед народів Південно-Східної Азії, на якому грають, ударяючи по верхніх відкритих кінцях долонею.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бонг, р. бонга, д. бонгові, з. бонг, о. бонгом, м. бонгові, к. бонгу

Більше записів