Древослів

Словник Української Мови

бондарчук

[bondɑrt͡ʃuk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Прізвище українського походження, утворене від назви ремесла «бондар» (майстер з виготовлення дерев’яних бочок, діжок, кадок).

  2. (Історія) –

    Син бондаря; нащадок бондаря (заст., переважно в історичному контексті).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бондарчук, р. бондарчук, д. бондарчук, з. бондарчук, о. бондарчук, м. бондарчук, к. бондарчук

Більше записів