1. Прізвище українського походження, утворене від назви ремесла «бондар» (майстер з виготовлення дерев’яних бочок, діжок, кадок).
2. Син бондаря; нащадок бондаря (заст., переважно в історичному контексті).
бондарчук
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
168 Бомарше 129 Бондарчук М. 216 Боплан Ґ.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |