бонанг

[bonɑnɦ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Ударний музичний інструмент з родини ідіофонів у традиційному оркестрі гамелан, що походить з Індонезії (переважно з Яви та Балі); складається з набору металевих гонгів різного розміру, розташованих горизонтально в дерев’яній рамі, по яких ударяють дерев’яними паличками.

  2. (Мистецтво) –

    Назва одного з основних елементів (рядів гонгів) у складі оркестру гамелан.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бонанг, р. бонанга, д. бонангові, з. бонанг, о. бонангом, м. бонангові, к. бонангу

Більше записів