бомбардир

1. У військовій справі — солдат або офіцер артилерії, який обслуговує бомбарду (стародавню гармату для стрільби кам’яними або залізними ядрами), а також загальна назва артилериста в арміях деяких країн у XVII–XIX століттях.

2. У спорті (переважно футболі) — гравець, який забиває багато голів або має потужний удар; снайпер.

3. У зоології — поширена назва жука-бомбардира (рід Brachinus), який захищається, випускаючи з черевця гарячу їдку хімічну речовину.

4. Історично — низший артилерійський чин у російській армії (нижче каптенармуса) до 1917 року.

Приклади вживання

Приклад 1:
Можливо, старішає бомбардир, подумав я. Ось і тут — замість наїхати на переляканого Ернста, сидів і терпеливо чекав, доки той відчинить браму, доки впізнає нас, доки пустить. Ернст, схоже, теж затих, замаскувався і загалом — перейшов на зимову форму одягу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |