болотник

[bolotnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Міфологія) –

    Міфічна істота в слов’янській міфології, дух болота, що живе у вогких, заболочених місцях, часто зображується як невиразна, брудна істота, яка може затягнути людину в трясовину.

  2. (Ботаніка) –

    Рід водних рослин родини жовтецевих (Caltha), багаторічні трави з блискучими жовтими квітками, що ростуть на болотах, берегах водойм та у вологих місцях; калюжниця.

  3. (Географія) –

    Заст. або рег. Мешканець болотистої місцевості, ті, хто живе на болоті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. болотника, д. болотникові, з. болотник, о. болотником, м. болотникові, к. болотнику

Більше записів