болонья

1. Місто в Італії, адміністративний центр однойменної провінції та регіону Емілія-Романья, відоме своїми старовинними університетами, архітектурою та гастрономією.

2. Синтетична або напівсинтетична водонепроникна тканина для верхнього одягу (плащів, курток), яка зазвичай має з одного боку захисне полімерне покриття; назва походить від міста Болонья, де була розроблена одна з перших технологій її виробництва.

3. Рідкий, часто м’ясний соус італійського походження, що готується з фаршу, овочів (моркви, селери, цибулі), томатів, вина та спецій; традиційно подається до макаронних виробів, зокрема тальятеле.

Приклади вживання слова

болонья

Приклад 1:
Швидкісні залізничні лінії, що будуються в ЄС Залізнична лінія Країна Довжина, км Брюссель – Льєж Бельгія 62 Льєж – німецький кордон Бельгія 33 Антверпен-кордон з Данією Нідерланди 38 Кельн-Франфуркт Німеччина 219 Нюрнберг- Інгольштадт Німеччина 88 Мадрид – Барселона Іспанія 600 Барселона – французький кордон Іспанія 145 Мадрид – Вальядолід Іспанія 194 Кордова – Малага Іспанія 155 Перпіньян – іспанський кордон Франція 25 Мілан – Болонья Італія 196 Мілан — Турін Італія 143 Верона — Венеція Італія 24 Рим – Неаполь Італія 220 Флоренція – Болонья Італія 77 Амстердам/Шіпхол – бельгійський кордон Нідерланди 120 Ніланд-Умео Швеція 190 Програма TIRS (рік прийняття 1999) орієнтована на розвиток транспортно-логістичної інфраструктури країн Південно -Східної Європи – кандидатів на вступ до ЄСу у 2007 році (Болгарії, Румунії, Хорватії, Македонії, можливо Туреччини). За цією програмою також передбачається розвиток відповідних Пан’європейських коридорів та спорудження євротерміналів (біля Софії, Варни, Бухареста, Констанци, Загреба, Рієки тощо).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Аппієвої дороги до Помпеї Рим – Генуя Рим – Етрурія Рим – Арімін (Ріміні) Плаценція (П’яченца) – Парма – Бононія (Болонья) – Арімін (Ріміні) Плаценція (П’яченца) – Медіолан (Мілан) – Августа Преторія (Аоста) 360 200-300 кожна 300 300 60 Фламінієва дорога будувалася з 268 р. до н. е. Вона закінчувалася на Адріатичному узбережжі в Аріміні (нині Ріміні), де з’єднувалася з Попілієвою дорогою, яка вела далі на північ – до Паннонії (теперішні Австрія та Угорщина). Емілієва дорога (з 187 р. до н.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”