болгарин

[bolɦɑrɪn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Представник основного населення Болгарії, національності, що формувалася на основі слов’янських племен, асимільованих протоболгар (тюркського походження), з домішкою фракійського та інших субстратів.

  2. (Соціологія) –

    Особа чоловічої статі, що має болгарське громадянство або болгарське національне походження.

  3. (Історія) –

    (іст.) Представник стародавнього тюркомовного кочового народу, що в VII столітті разом із слов’янськими племенами заснував на Балканах державу, яка згодом дала назву сучасній Болгарії та болгарській нації (протоболгарин, праболгарин).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. болгарин, р. болгарина, д. болгаринові, з. болгарина, о. болгарином, м. болгарині, к. болгарине

Більше записів