Боксит — гірська порода осадового походження, основна руда для отримання алюмінію, що складається переважно з гідроксидів алюмінію (гіббситу, беміту, діаспору) та домішок оксидів і силікатів заліза, кремнезему, титану та інших елементів.
боксит
Буква
Приклади вживання слова
боксит
Приклад 1:
Аморфні мінерали – трапляються у твердій землистій формі, як лімоніт (FeO(OH)·nH 2O – темно-іржавий), боксит (Al2O3·nH2O – цегляно-червоний); у склоподібній, як бурштин (рос. янтарь) – скам’яніла смола хвойних дерев.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Тому тут нагадаємо лише перелік форм води: кристалізаційна (CuSO 4·nH2O, CaSO 4·2H2O – гіпс, Fe2O3·nH2O – лімоніт, Al2O3·nH2O – боксит, SiO2·nH2O – опал, тощо); вода, яка існує у вигляді пару; адсорбційно зв’язана вода, гігроскопічна; плівчата вода на поверхні часток, яка може рухатись від товщих плівок до тонших; капілярна – в капілярах (в порах, шпаринах < 0,1 мм); гравітаційна – у великих порах (між структурними агрегатами), рухається донизу під впливом гравітації – земного тяжіння; вільна вода у гідрогра фічній мережі, у водоймах – водосховищах, ставках, озерах, у підземних водоносних горизонтах. Важливе значення для пухких порід має їх вологоємність, водопровідність, водовіддача.
— Тютюнник Григорій, "Вир"