бокаж

[bokɑʒ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    У живопису та графіці — зображення гаю, галявини, невеликого лісового масиву або групи дерев, що створює природне середовище для сцен на відкритому повітрі; пейзаж з переважанням дерев, кущів.

  2. (Мистецтво) –

    У садово-парковому мистецтві — невелика, густо висаджена ділянка парку з дерев і кущів, часто підстрижених у вигляді стін або арок, що утворює лабіринт або ізольовану кімнату для відпочинку.

  3. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — щільне, безладне нагромадження чого-небудь (наприклад, будівель, предметів), що утворює складну, заплутану картину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бокаж, р. бокажу, д. бокажеві, з. бокаж, о. бокажем, м. бокажеві, к. бокаже

Більше записів