1. У живопису та графіці — зображення гаю, галявини, невеликого лісового масиву або групи дерев, що створює природне середовище для сцен на відкритому повітрі; пейзаж з переважанням дерев, кущів.
2. У садово-парковому мистецтві — невелика, густо висаджена ділянка парку з дерев і кущів, часто підстрижених у вигляді стін або арок, що утворює лабіринт або ізольовану кімнату для відпочинку.
3. У переносному значенні — щільне, безладне нагромадження чого-небудь (наприклад, будівель, предметів), що утворює складну, заплутану картину.