бокань

[bokɑnʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Великий глиняний посуд для зберігання рідин (води, вина, олії тощо), зазвичай з вузькою шийкою та двома вертикальними ручками; глечик, макітра.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм., зневажл.) Неповоротка, незграбна, товста людина; ледар, нероба.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бокання, р. бокань, д. боканням, з. бокання, о. боканнями, м. боканнях, к. бокання

Більше записів