бокань

1. (діал.) Великий глиняний посуд для зберігання рідин (води, вина, олії тощо), зазвичай з вузькою шийкою та двома вертикальними ручками; глечик, макітра.

2. (перен., розм., зневажл.) Неповоротка, незграбна, товста людина; ледар, нероба.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |