Древослів

Словник Української Мови

богохульник

[boɦoxulʲnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Людина, яка висловлює неповагу до Бога, релігії або святинь, ображає релігійні почуття віруючих.

  2. (Релігія) –

    Той, хто глузує або зневажає те, що вважається найвищою, найсвятішою цінністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. богохульник, р. богохульника, д. богохульникові, з. богохульника, о. богохульником, м. богохульникові, к. богохульнику

Більше записів