богобудівництво

[boɦobudiʋnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Історична назва руху за створення релігійно-філософських та літературно-мистецьких товариств у Києві на початку XX століття (1908–1914 роки), які ставили за мету оновлення православ’я та синтез християнської віри з сучасними культурними течіями.

  2. (Релігія) –

    У широкому сенсі — релігійно-філософська та культурницька ідея, спрямована на активне творче відновлення духовного життя, побудову нового, живого відношення до Бога та релігії в суспільстві через мистецтво, літературу та громадську діяльність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. богобудівництво, р. богобудівництва, д. богобудівництву, з. богобудівництво, о. богобудівництвом, м. богобудівництві, к. богобудівництво

Більше записів