Значення
- (Релігія) –
Релігійна чеснота, що полягає в благоговійній повазі, благоговінні перед Богом, у відчутті страху зіпсувати своєю поведінкою взаємини з Ним; богопошана, богобоязливість.
- (Психологія) –
(переносне значення) Надзвичайна сумлінність, доброчесність, порядність у чому-небудь, що випливає з внутрішніх переконань або почуття відповідальності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. богобоязливість, р. богобоязливості, д. богобоязливості, з. богобоязливість, о. богобоязливістю, м. богобоязливості, к. богобоязливосте