богоборець

[boɦoborɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Людина, яка заперечує існування Бога або бореться проти релігії, віри в Бога; атеїст, безбожник.

  2. (Література) –

    (у міфології, літературі) Той, хто вступає в боротьбу, суперництво з божеством (наприклад, біблійний Яків, античні титани або прометеївський тип героя).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. богоборець, р. богоборця, д. богоборцеві, з. богоборця, о. богоборцем, м. богоборцеві, к. богоборцю

Більше записів