1. Жінка, яка зневажає Бога, християнську віру або релігійні святині; блюзниця.
2. Заст. Жінка або дівчина, яка впала в гріх перелюбу або розпусти; розпусниця.
богозневажниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови