1. У християнській богословській термінології — спасіння душі, її визволення від гріха та вічна блаженна доля, що дарується Богом людині через віру та благодать.
2. У назвах церковних установ або поселень — складова частина власних назв, що вказує на їхнє релігійне призначення або символічне покровительство (наприклад, у назві монастиря).