богомілля

1. Релігійна єресь, що виникла в Болгарії в Х ст. та поширилася на Русі, спрямована проти офіційної церковної ієрархії та обрядів; богомильство.

2. Загальна назва різних релігійно-містичних рухів та вчень, що відхилялися від офіційної церковної доктрини, часто з аскетичним та есхатологічним спрямуванням.

Приклади вживання слова

богомілля

Приклад 1:
В і д п у с т — відпущення гріхів; ходити на відпуст — ходити на богомілля; давати на відпуст — жертвувати гроші якомусь святому, щоб допоміг в біді. В і д р у б а т и — тут також: перерізати мотузку і зняти повішеного.
— Зеров Микола, “Камена”