1. Людина, яка висловлює неповагу до Бога, релігії або святинь, ображає релігійні почуття віруючих.
2. Той, хто глузує або зневажає те, що вважається найвищою, найсвятішою цінністю.
богохульник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Оскільки ж Б ог нічого шкідливого не сотворив, а всі ті речі ним створені, то й зробили висновок, що він богохульник. Притім, оскільки Сковорода віддаляється від людей, цурається товариства й уникає становища в суспільстві, ховається у ліси, то й виводили природним шля хом, що він не має любові до ближнього, а тому й назвали його мізантропом, тобто людиноненависником.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |