Значення
- (Мистецтво) –
У музичній термінології — назва старовинного духових інструментів родини валторн, що мали вигляд довгого, звивистого рогу (зазвичай з дерева або слонової кістки) і використовувалися в Європі в епоху Середньовіччя та Відродження.
- (Лінгвістика) –
У сучасній українській мові вживається також як загальна назва для грубих, невмілих музикантів або людей, які погано грають на духових інструментах (переносно, іронічно або зневажливо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бофон, р. бофону, д. бофонові, з. бофон, о. бофоном, м. бофоні, к. бофоне