1. Тканина з густим, коротким, стоячим ворсом, який утворює завитки або хвилі, що нагадують хутро бобра; використовується для пошиття верхнього одягу.
2. Застаріла назва бобрового хутра або виробу з нього.
3. Рідкісне значення: молодий бобер.
бобрик
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А козаки вже поставили сани як слід, лише тепер на медові полоззя, дістали з тороків і одягли кращі свої, відкладені про запас, — бо, може, уб’ють, то на смерть, — сорочки, затим позакутувалися кожухами, підняли на прощання до рєчинців смушеві шапки і через Глиняну Слободу, Петриковичі, Доро-шевичі, Турів, Житковичі, Микашевичі, Синкевичі, Пінськ, Морозовичі, через річки та річечки Ведрич, Іпу, Теремлю, Птич, Бобрик, Лань, Цну, ще один Бобрик, Ясельду, Піну, Прип’ять і Стир вийшли на Горинь. З Білорусі до Острога Наливайко прийшов якраз на Г оспод-нє Богоявління — на Водохреще, на водосвятські морози.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: іменник (однина) |