Древослів

Словник Української Мови

бобковець

[bobkoʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісна рослина родини бобкових (Lauraceae), вічнозелений чагарник або невелике дерево, що росте переважно в Криму та на Кавказі; лавровишня лікарська (Prunus laurocerasus).

  2. (Ботаніка) –

    Застаріла назва лаврового листя, що використовується як прянощі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бобквівці, р. бобковець, д. бобквівцям, з. бобквівці, о. бобквівцями, м. бобквівцях, к. бобквівці

Більше записів