1. Вада зору, при якій людина добре бачить близькі предмети, але погано — віддалені; міопія.
2. Переносне значення: обмеженість кругозору, нездатність передбачати наслідки, розглядати явища в їхній перспективі; вузькість поглядів.
Словник Української Мови
Буква
1. Вада зору, при якій людина добре бачить близькі предмети, але погано — віддалені; міопія.
2. Переносне значення: обмеженість кругозору, нездатність передбачати наслідки, розглядати явища в їхній перспективі; вузькість поглядів.
Приклад 1:
В тій колишній церкві я жив і писав вірші, і туди до мене приходила Льоля з її містичними очима, в яких я так гірко розчарувався, коли узнав, що їх містичність не що інше, як близькозорість. В цій же церкві у нас відбувалися літературні вечори, на які приходили всі, хто любив українську літературу.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”