блюз

Значення

1. (Мистецтво) –

   Музичний стиль афроамериканського походження, що виник наприкінці XIX — на початку XX століття на півдні США, характерними рисами якого є специфічна блюзова гармонія, імпровізаційність, емоційна глибина, ритмічні особливості (блюзовий ритм, шафл) та лірика, що часто виражає меланхолію, тугу, роздуми про життя.

2. (Мистецтво) –

   Окремий музичний твір, написаний у такому стилі, або жанр вокально-інструментальної творчості, що виконується соло або ансамблем, часто з використанням таких інструментів, як гітара, губна гармоніка, фортепіано.

3. (Психологія) –

   Переносно: стан смутку, меланхолії, легкої депресії; туга, сум, поганий настрій.

Правопис та відмінювання