блюмінг

[bljuminɦ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Промисловий прокатний стан для обробки сталевих злитків великої маси, на якому їх обтискають і переробляють у заготовку квадратного перерізу (блюми) для подальшого прокату.

  2. (Техніка) –

    (Заст.) Те саме, що блюм — великий сталевий злиток прямокутного або квадратного перерізу, отриманий на такому стані.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блюмінг, р. блюмінга, д. блюмінгові, з. блюмінг, о. блюмінгом, м. блюмінгові, к. блюмінгу

Більше записів