блюдце

[bljudt͡sɛ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Побут) –

    Невелика тарілка, зазвичай з загнутими краями, яку підставляють під чашку, склянку або підкладають під горщик з квіткою.

  2. (Астрономія) –

    (в астрономії) Народна назва пласкої, округлої западини на поверхні Місяця, що утворює характерний рельєф.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блюдце, р. блюдця, д. блюдцю, з. блюдце, о. блюдцем, м. блюдці, к. блюдце

Більше записів