Значення
- (Мистецтво) –
Техніка виконання музики на духовому інструменті (переважно саксофоні), що поєднує звукові ефекти, характерні для блюзу, з інтенсивним, емоційним, часто сильним і різким звучанням, яке досягається завдяки особливій подачі повітря та використанню специфічних прийомів.
- (Мистецтво) –
Стиль гри на губній гармоніці (блюз-гармоніці), заснований на використанні прийомів зміни висоти тону за допомогою язика, губ і рук, що дозволяє отримувати хроматичні звуки та характерне «плачуче», експресивне звучання, типовий для блюзу, джазу та рок-н-ролу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. блю-блоуінги, р. блю-блоуінг, д. блю-блоуінгам, з. блю-блоуінг, о. блю-блоуінгами, м. блю-блоуінгах, к. блю-блоуінги